Хореографія в дошкільному закладі
Останнім часом мистецтво танцю посіло чільне місце в системі художньої освіти дітей дошкільного віку. Навчати свою доньку або сина у хореографічній студії нині модно і престижно. Ідучи назустріч прагненням батьків, керівники дошкільних закладів відкривають нові хореографічні групи, які значно «помолодшали». Але педагоги-хореографи, батьки та адміністратори часто по-різному розуміють мету та форму проведення уроків танцю, а також їхнє значення у житті трирічних малюків, тому і виникають непорозуміння, а іноді й конфлікти.
Причини непорозумінь
В Україні наразі не існує цілісної методики викладання хореографії для дітей з 2,5 року (а саме в цьому віці їх починають залучати до танцювальних гуртків та студій). Творчо налаштовані педагоги змушені самотужки розробляти програми занять, використовуючи відомі форми хореографічної роботи з дітьми від 4-х років та розвивальні ігри для 2-3-річних малюків.
На жаль, жоден вищий навчальний заклад не готує фахівців з хореографії для роботи з дітьми такого віку. Тому кваліфіковані вчителі-хореографи не обізнані зі специфікою навчання малюків, а фахівці з дошкільного виховання не мають достатньої хореографічної підготовки. Отже, тим, хто присвятив себе навчанню дітей хореографічного мистецтва, доводиться здобувати необхідні знання та вміння вже в процесі роботи. Відтак кожен педагог будує навчально-виховний процес на власний розсуд, спираючись, передусім, на особистий досвід.
Іноді не всі розуміють вікових психофізіологічних особливостей своєї доньки або сина, а також характеру впливу уроків танцю на дитячу особистість. Налаштовані на швидке отримання зовнішнього результату, на ранню хореографічну спеціалізацію, дорослі ігнорують поступові внутрішні зміни індивідуальності малюка, які привносять заняття хореографією.
Мета хореографічного виховання малюків
Існує думка: чим раніше розпочати формування фізичних умінь, потрібних для мистецтва хореографії, тим більшого успіху буде досягнуто. Чимало викладачів, зважаючи на таку ідею, заради творчої самореалізації або високої оцінки з боку керівництва та батьків ставлять за мету створення танців для показових виступів. Вихованці для таких спеціалістів є лише своєрідним матеріалом (як фарби для художників), а уроки цих педагогів передбачають вивчення складних для малят рухів і отримання дітьми фізичного та нервового навантаження. Чи отримує дитина задоволення від таких занять? Чи покращується її здоров'я, чи розвиваються творчі здібності у той час, коли її змушують виконувати непосильні завдання? Звісно ж, ні. Адже здоров'я дитини залежить від фізичного та емоційного комфорту. Тому не варто добиватися швидкого зовнішнього результату за будь-яку ціну. Пам'ятаймо: головне - не нашкодити здоров'ю малюка.
Уроки танцю суттєво впливають на формування індивідуальності малюка, спричинюють її глибокі внутрішні зміни. Щоб найповніше застосувати різноманітні розвивальні можливості хореографічного заняття, слід пам'ятати, що уроки танцю - це, передусім, уроки мистецтва, яке є могутнім чинником становлення емоційно-особистісного життя людини. На жаль, чимало дорослих вважають танець лише своєрідною гімнастикою. Між тим, виховання емоційності, духовності - найважливіший аспект хореографічних занять.
Отже, метою хореографічного виховання 2,5-3-річних малюків є їхній фізичний, психічний та духовний розвиток, а центром розвивального процесу є сама дитина, її внутрішній світ, її здоров'я.
Класифікація танців за напрямками.
Таночки можна класифікувати за трьома напрямками - сучасний танець, балет і народний танець.
Почнемо з народних танців. Нікому не доведеться сперечатися над тим, що з усіх варіантів хореографічного мистецтва народний танець є дуже давнім видом хореографії. На Землі не знайти народ або народність, котрі не мали б свого національного танцю, який відповідає вимогам конкретної культури, відображає політичні, економічні і соціально-побутові напрямки у розвитку даного етносу. У сучасному світі народний танець можна поділити на два різних напрями: виконання певних танцювальних рухів без цілі розваги інших людей (частіше всього зустрічається на різних святкових заходах в сім'ях, колективах тощо), і танець, цілеспрямовано побудований і виконаний з метою демонстрації його глядачам.
Найбільш вимогливим до своїх виконувачів є балет. Ні для кого не секрет, щоб стати відомим танцюристом необхідно не тільки докласти багато зусиль і приділити багато років на підготовку, але й мати необхідний хист до заняття балетом. Балет, сам по собі, зародився при дворі французького короля у 17 сторіччі як розважальний захід для свити короля. Беручи до уваги, що першою балетною школою була Франція, терміни, прийняті у цьому напрямку танцювального мистецтва, звичайно на французькій мові. У світі існує дві сильні школи балету - російська та американська.
Сучасний танець створив свою будову на основі бальних танців внаслідок незгоди деяких відомих виконавців, а в майбутньому і викладачів, з жорсткими нормами та канонами, які існували в балетних рухах, одязі та місці виконання.
Партерний станок
